Проаналізовано інтерфейси та комунікативні елементи програмних пакетів, які належать до класу систем підтримки прийняття рішень (СППР). Досліджено дедуктивні властивості, розроблено формальні та структурні моделі діалогу, що дозволяють використати логічний висновок для здобуття нових знань і маніпулювання ними. Запропоновано об'єктивно-орієнтовану модель діалогового процесу та вивчено можливості застосування її для автоматизованого проектування сценаріїв діалогів. Розроблено архітектуру комп'ютерної системи підтримки прийняття рішень, яка б забезпечувала діалогову взаємодію учасників прийняття рішень щодо виконання збору даних, ідентифікації проблеми, маніпулювання варіантами та раціонального вибору на базі формальної моделі діалогового процесу. Побудовано програмні модулі СППР та їх інтелектуальних інтерфейсів, які забезпечують головні процедури групового прийняття рішення за допомогою реалізації діалогу між учасниками процесу пошуку рішення.

Розглянуто принципи побудови систем управління знаннями (СУЗ) для об'єктів і соціально-економічної сфери. Запропоновано моделі інформаційної взаємодії, моніторингу стану "інтелектуальних" агентів, адаптивні й організаційні механізми регулювання процесами життєвого циклу знань - від навчання до вирішення виробничих завдань. Наведено приклади реалізації окремих складових СУЗ: моделі бізнес-процесів та ІТ-засоби управління формуванням змістом декларативних знань за умов ВНЗ, автоматизації побудови тестів контролю знань, автоматичного формування альтернативного представлення знань відповідно до перцептивних переваг агентів, використання технологій дистанційної освіти для СУЗ.

Досліджено інформаційні процеси передавання (сприйняття) знань, розглянуто методи тестування успішності навчання як діалоговий процес. Розроблено елементи теорії декларативно-процедурної дихотомії знань у діалоговому процесі та синтезовано структуру діалогової бази знань у термінах взаємодії двох програмних агентів, що реалізують цей діалоговий процес. Встановлено адеквантість тестів типам еротематичних питань (мета яких - здобуття нового знання), що дозволило побудувати логічну модель тестування знань на основі теорії діалогу та забезпечило розробку алгоритмів і програм синтезу тестів. Виконано симуляцію діалогу "тьютор - слухач" програмними агентами. Розроблено архітектуру мультиагентної геоінформаційної системи з використанням концепції діяльності інтелектуальних агентів, що стимулюють процес сприйняття та контролю знань. Створено комплекс програмних засобів, які можуть виконувати функції інтелектуального тьютора.

Досліджено інформаційні процеси передавання (сприйняття), розглянуто методи тестування успішності навчання як діалоговий процес. Встановлено адекватність тестів типам еротематичних питань (мета яких - здобуття нового знання), що дозволило побудувати логічну модель тестування знань на теорії. Проведено симуляцію діалогу "тьютор - слухач" програмними агентами. Розроблено архітектуру мультаагентного програмного засобу процесів сприйняття контролю знань.

Розглянуто питання створення інформаційних технологій для підвищення ефективності сприйняття інформації, асиміляції знань і синтезу оптимальних рішень користувачами систем підтримки навчання та професійної діяльності на основі адаптивних інформаційних процесів з використанням когнітивних характеристик і станів людини шляхом зменшення інформаційного навантаження та підвищення продуктивності праці користувачів. Запропоновано архітектуру, модель діалогу та шаблони проектування програмних засобів, які здійснюють адаптацію інформаційного потоку в напрямі "машина - користувач". Описано пілотні проекти програмних засобів, що реалізують елементи адаптивних інформаційних процесів.

Розглянуто інноваційні напрями розвитку освітнього процесу в університеті на базі сучасних інформаційних технологій. Дистанційну освіту розглянуто як суспільно необхідну форму наближення інформаційних ресурсів університету для студентів різних форм навчання.

Розглянуто питання виявлення знань, необхідних для побудови систем управління знаннями підприємств. Запропоновано основи методу аналізу опису елементів, які належать до процедур управління бізнес-процесами.

Сформовано концепцію моделювання систем управління знаннями навчальних закладів, в основу якої покладено методи інженерії знань, процесно-орієнтованого аналізу систем, штучного інтелекту, моделі управління ефективністю систем управління знаннями (СУЗ) та моделювання ментальних процесів. Представлено управління знаннями навчального закладу моделями наскрізних процесів життєвого циклу знань - здобуття, асиміляції, кодування, зберігання, обробки, обміну та використання в бізнес-процесах ВНЗ. Розроблено комплекс моделей різного рівня абстрагування, побудовано модель колективної поведінки агентів у системі управління знаннями ВНЗ. Запропоновано модель управління ефективністю СУЗ ВНЗ на основі максимізації функції корисності підвищення рівня знань. Удосконалено базову модель комунікативної взаємодії для виконання процедур життєвого циклу знань на основі інформаційно-пошукової теорії; моделі агентів системи управління знаннями; методи об'єктно-орієнтованого аналізу та проектування створення структур СУЗ на основі процесного підходу до моделювання організаційних систем.

Розглянуто операції над множинами. Наведено системи множин. Проаналізовано властивості вимірних функцій. Подано інформацію про зв'язок між інтегралами Рімена та Лебега. Приділено увагу теоремі Фубіні. Надано відомості про абсолютно неперервні міри, заряди та функції. Розкрито зміст поняття топологічного простору. Охарактеризовано деякі наслідки з теореми Гана - Банаха. Викладено елементи теорії узагальнених функцій.

Розглянуто етапи формування системи управління якістю ВНЗ та її вплив на конкурентоспроможність, імідж і підвищення якості надання освітніх послуг університетом. Показано, що результативна робота університету з надання освітніх послуг має проходити через запровадження стандартів якості ІСО 9001, що надасть змогу забезпечити раціональну підготовку фахівців, якість освіти та постійно вдосконалювати зміст освіти, підвищувати кваліфікацію та професіоналізм науково-педагогічних працівників, ефективність фінансово-економічної діяльності університету.

Мета роботи - з'ясування сутності поняття інтелектуалізації трудового потенціалу, визначення факторів та рівнів впливу на цей процес протягом життя людини, а також побудова когнітивної моделі. Проаналізовано попередні публікації стосовно означеної проблематики та надано визначення категорії "трудовий потенціал", під якою слід розуміти можливість розвитку трудових ресурсів та яка обумовлена знаннями, рівнем освіти і кваліфікації зайнятого населення, володінням комп'ютерними та іншими комунікаційними технологіями, здатністю до навчання та підвищення свого інтелектуального рівня, мобільністю. У процесі дослідження запропоновано набір результативних показників за чотирма групами: економічними, освітянськими, науковими та техніко-технологічними. Розглянуто життєвий цикл людини із виділенням ступеня впливу на формування та розвиток інтелектуального капіталу окремих факторів. З урахуванням вищезазначеного побудовано когнітивну модель впливу факторів на рівень інтелектуалізації трудового потенціалу. Перспективним напрямом подальших досліджень є розробка прогнозу щодо динаміки рівня інтелектуалізації трудового потенціалу у вітчизняній економіці на основі побудованої когнітивної моделі.

Уперше в українському термінознавстві здійснено комплексне дослідження сучасної української термінології сімейного права в діахронійному та синхронійному аспектах, шляхом опрацювання значної за обсягом джерельної бази виділено й простежено періоди її формування протягом ХХ – 10-х років ХХІ століття, з’ясовано склад, джерела її формування. Виокремлено й схарактеризовано термінологічні групи терміносистеми сімейного права, визначено структурно-семантичні особливості термінів сімейного права та описано їхні гіперо-гіпонімічні, антонімічні, синонімічні відношення.